Думка про написання цієї статті прийшла до мене, коли я блукав Венецією в пошуках безкоштовного Вай-Фаю. 🙂
Так вже трапилось, що ми — європейці, які живуть в столицях розбещені всюдисущістю покриття інтернету.
В Києві, Будапешті, Белграді, Ризі та інших містах спокійно можна зайти в мережу практично в будь-якій точці міста.
Ти просто зупиняєшся та залогінюєшся до найближчої відкритої мережі за допомогою будь-якого портативного девайсу.
Венеція ж в цьому плані відрізняється. Мережа тут є майже повсюди, тільки вона є закритою і запароленою.
Тут абсолютно логічно вирішили заробляти на туристах, продаючи їм муніципальні картки доступу до інтернету.
Для повної картини треба сказати про культуру місцевих закладів харчування
Де типовий киянин буде шукати Wi-Fi? Кав’ярень типу Кофі-лайф, Кофі-хауз тут немає. Чому — не знаю, така в них культура. В Києві ще є варіант піцерій типу «Мафії» або «Челентано».
Але про них я мовчу, це ж Італія, йопт. 😉
Тут піци рівня київських «італійських піцерій» продають пакистанці та араби на кожному повороті, і ясно що вай-фаєм в таких забігайлівках і не пахне.
А що ж тут є?
Тут є безліч ресторанів на берегах каналів. І там в !деяких! є мережа.
Але навіть для молодого київського маркетолога ціни в них були явно зависокі.
А в середнього рівня закладах інтернет просто відсутній.
Бо «не передбачено«.
І в чому ж тоді вихід?
Сидіти в готелі в інеті, будучи в Венеції — це взагалі не варіант. Не для того я їжджу по світу, щоб торчати по готелях. І ось, коли я готовий був купити денну муніципальну картку доступу до інтернету за 14 Євро, мені на очі попався ВІН.
Гамбургер, кока-кола та Інтернет
В Києві заклади цієї мережі я обходжу десятою дорогою і презирливо називаю «МакФак’ом».
Але тут в місці, яке просто переповнене туристами-буржуями він став для мене спасінням. Проходячи повз, я згадав старий прикол, що «Макдональдс — це всесвітня мережа туалетів та безкоштовного інтернету» і вирішив перевірити чи це правда. Яке ж було моє щастя, коли я залогінився!
І до чого тут маркетинг, бізнес і продажі?
Який би ви не робили бізнес, знайдіть те, чим ви відрізняєтесь. За якою ознакою вас запам’ятають.
Нехай частина людей буде презирливо сміятись, чи навіть ненавидіти вас і ваш бізнес.
У макдональдса ця ознака — це чисті туалети, безкоштовний вай-фай та чізбургер.
В будь-якому місті на землі ви завжди можете бути впевнені, що отримаєте ці речі.
Це називається корпоративні стандарти.
Тільки не написані в кутку на папері, а втілені в життя.
Результатом всесвітнього маркетингу в Макдональдсі стали їхні продажі мені різної хрені на Є11.50, поки я сидів в інтернеті.
І це при тому, що моє ставлення до цієї компанії різко негативне.
Але яка різниця, якщо я плачу їм гроші?
Отож, резюмуючи. Знайдіть унікальну ознаку, за яку вам будуть платити. Навіть зі злістю в очах. Вам то яка різниця?
Тож робіть маркетинг і порвіть свій ринок!
~PS~
Але все-ж таки цю статтю я запостив сидячи в місцевому ресторані.
Вирішив спробувати чи відрізняються місцеві піцци від київських.
І в результаті можу сказати, що ні. Те ж саме. Тільки ціни відповідні ;).
согласна. то, что макдональдз — очень продвинутая озолотившаяся компания по всему миру и это учитывая то, что они готовят и продают. но чтобы построить свой бизнес — вовсе необязательно подражать кому-то. нужно тщательно найти свой рецепт удачи!
Не знаю, як там у Києві чи Венеції, але у Львівських Макдональдсах є одна меганезручна ознака, яка відганає навіть більше ніж сама їжа.
Тут не приймають розрахунок картками. Маєш тобі…
Нерухомість, що і є основним бізнесом МакДональдс. А про це мало знають 🙂 А з картками дійсно зле..